Методична робота

            Тема досвіду:  самостійна робота в рамках компетентнісного підходу 
                                      в процесі вивчення хімії

     Адреса досвіду:  Крукеницький  ліцей при Національному лісотехнічному  університеті  України  Мостиської РР  Львівської обл.

     Автор досвіду:  Кебус Ольга Григорівна, вчитель хімії

         

      Відповідно до Основних напрямів реформи загальноосвітньої школи увага вчителів спрямована на всебічний розвиток пізнавальної активності учнів, прищеплення їм інтересу до навчання, формування навичок самоосвіти. У розпорядженні вчителя для цього є багато методів, і серед них особливу роль відіграє метод, який дістав назву “самостійна робота учнів”. Учень набуває знань в процесі самостійної навчальної діяльності, іде розвиток компетенції,  що стає цінністю нашого  суспільства. Тому на сучасному уроці виняткове місце займає Самостійна робота в рамках компетентісного підходу.

        Готовність українських педагогів запровадити компетентнісний підхід у системі освіти певною мірою виявляється в основних освітніх документах. Так, у Концепції загальної середньої освіти формування основних компетентностей особистості визначається як одне з головних завдань сучасної школи України. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, що визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави в її досягненні, передбачається забезпечення наступності і перспективності змісту освіти та вимог щодо створення передумов формування всіх видів компетентності учнів, акцентується на практичній та творчій складових навчальної діяльності учнів, удосконаленні навичок самостійної навчальної діяльності.

      Актуальність тематики    є  незаперечною, оскільки на сьогодні головною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для всебічного розвитку особистості та творчої самореалізації кожного громадянина

   «Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум», – цю педагогічну істину можна закласти в основу пізнання, в основу навчання, в основу компетентісного навчання. Саме його використання на уроках дає можливість досягти загальні цілі розвитку національної освіти, які чітко визначені в основному концептуальному документі України.

       Суть досвіду  полягає у формуванні та розвитку життєвих компетенцій. тобто використання таких методик на уроці хімії, в  яких  використовуються принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність.

        Цінність досвіду полягає в тому, що  під час формування компетенцій учнів, навчальні заняття здійснюються таким чином, щоби вони сприяли набуттю учнями навичок самостійного пошуку відповідей на поставлені питання, самостійне розв’язання проблемних ситуацій, умінь аналізувати факти, узагальнювати й робити логічні висновки. Основною цінністю стає не засвоєння суми відомостей, а освоєння учнями таких умінь, які дозволяли їм визначити свої цілі, приймати рішення й діяти в типових й нестандартних ситуаціях.

  Теоретична база

      Компетентісний підхід у системі освіти є предметом наукового дослідження  І. Драча, Р.Бібік, О. Локшиної та ін. До проблеми компетентностей особистості звертаються такі вчені, як Н. Босак, О. Вознюк, І. Дроздова, О. Мамчич, Л. Шев-чук та ін. Наукове обґрунтування й конкретизація поняття «якість освіти» подано у працях В. Кальней, Г. Ковальової, Е. Логінової та ін..

  Найважливішою ознакою компетентнісного підходу є формування в учнів здатності до самонавчання, що в майбутньому допоможе їм бути успішними та конкурентноздатними.

      Хімія, як одна з фундаментальних природничих наук, має всі можливості формувати в учнів спеціально-предметні компетентності.  Предметна компетенція – це сукупність знань, умінь та характерних рис,  а на їх основі формуються загальнопредметні компетентності. До закінчення школи в учня повинні бути сформовані всі основні компетенції. Пізніше вони будуть лише доповнюватися та розвиватися. Ще із шкільної парти учень повинен усвідомлювати, де і як він зможе застосувати набуті знання, уміння та досвід. Адже за визначенням міжна-родного департаменту стандартів для навчання компетентності – це спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу.

      Серед технологій, що використовую на уроках: особистісно-орієнтована, розвивального навчання, проектна, групової роботи тощо.

      Працюючи над проблемою «Самостійна робота в рамках компетентісного підходу», насамперед застосовую роботу в групах; виконання проектів: дискусії, семінари; інтерактивні презентації; конференції; рішення проблемних ситуацій; самостійну роботу з підручником; дослідницьку роботу; експерементальну роботу; випереджальне завдання і звичайно  розв’язування розрахункових задач.

     Розглянемо шляхи вирішення зазначеної у досвіді проблеми та її  результативність за допомогою аналізу окремих складових.

   Практична реалізація досвіду

      У  навчально – виховному процесі для вирішення науково-методичної    проблеми використовую метод проектів тому, що  він створює  умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності. продуктивної творчої діяльності.

    Наприклад, у 10 класі, під час вивчення теми «Промисловий синтез амоніаку»   учні підготували проекти «Фізіологічний вплив амоніаку на організм людини» та   « Застосування амоніаку». Надзвичайно важливо показати користь знань, де і як можна використати хімічні речовини. Таким чином, метод проектів засвідчує повну узгоджуваність навчання з життям.  Його застосування на уроках хімії– це нагальна потреба нашого часу.

     Часто використовую на уроках роботу у малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою.  Прикладом є урок на тему: «Узагальнення й систематизація знань про неметали». на якому учні працюють невеликими групами у наукових лабораторіях: хімічній, експерементальній та розрахунковій. Такі навчальні методи практичної взаємодії повністю залучають дітей до активного навчання, заохочують до самостійного виявлення сутності уроку, взаємного використання один одного як джерела інформації до роздумів над змістом навчання та його перспективи.

     Цікавим методичним прийомом, який використовую у своїй практиці, є метод групової роботи „Ажурна пилка”. Наприклад, у 10 класі, під час вивчення теми «Ортофосфатна кислота», ліцеїсти за короткий час опрацьовують велику кількість важливої інформації. Для цього, учні  об'єднуються у чотири «домашні групи», отримують матеріал для вивчення за такими темами: «Фізичні властивості ортофосфатної кислоти», «Хімічні властивості ортофосфатної кислоти», «Застосування ортофосфатної кислоти», «Ортофосфати». Після виконаної роботи, ліцеїсти формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються назад в  «домашні групи». Після цього, учнями формулюються і записуються висновки.

          Створити сприятливі умови для прояву ініціативи учнів та їхніх можливостей вдається, коли використовую на своїх уроках дискусію. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує павички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

     При вивченні в 11 класі теми: «Значення хімії у розв’язанні енергетичної проблеми», ставлю питання «Атомні станції – добро чи зло?». Виникає дискусія.  Учні  аргументують визначену позицію з проблеми за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення)

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок

             Тобто іде розвиток комунікативної  компетентності. І цьому безперечно сприяє  метод  „Прес”.

     Одним з методів, які використовую на уроках хімії, є метод проблемного викладу. Наприклад, в 10 класі під час вивчення теми «Нітратна кислота» основне проблемне питання –  «Чому,  нітратна кислота—найцінніша нітратна сполука». Вирішення проблемного запитання проводиться в парах. На кожен ряд дається маркер і великий аркуш паперу. Кожна пара вносить тільки одну пропозицію, потім передає наступній. Аркуш із пропозиціями вивішується на дошку.

     Також на уроках хімії часто використовую метод «Мозковий штурм», який сприяє результативності. Наприклад.  під час вивчення теми в 10 класі «Сульфатна кислота», на початку уроку учням пропоную запитання:  «Що ви знаєте про сульфатну кислоту?» і «Щоб ви ще хотіли дізнатися про сульфатну кислоту?»

     Учні спочатку записують свої ідеї на листках . пізніше здійснюється вибір  спільних думок.

                  Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів є самостійна робота з підручником і випереджальне завдання. Під час підготовки повідомлень, діти вчаться користуватися додатковою літературою, періодикою з хімії, знаходити потрібний матеріал в  Інтернеті, орієнтуватись в потоці наукової та іншої інформації. Це сприяє тому, що учні виступають на уроках хімії з цікавими повідомленнями. Як, от під час вивчення теми «Харчові добавки» ліцеїсти підготували  випереджальні завдання «Історія виникнення харчових добавок», «Небезпечні харчові добавки».

  На уроках хімії  систематично застосовую розрахункові задачі. Адже. кожна задача – це неповторна єдина у своєму роді життєва проблема, змодельована реальна ситуація. Наприклад, для активізації навчального процесу і формування економічної компетентності пропоную учням  на уроці «Мінеральні добрива» в 10 класі такі проблемні задачі:

       1.Знайти найпродуктивніші для використання азотні добрива,

  2. Знайти найпродуктивніші для використання фосфатні добрива,

      3.Восени розорали землю, фермер вдався до хитрого плану, провести вапнуванняділянок з високою кислотністю ґрунту і провести підкормку його суперфосфатом. Весною з’ясувалось, що план провалився. Чому фермер не отримав очікуваного результату?

     Розв’язування таких задач також пояснює значення раціональної та нераціональної поведінки споживача.

  Для оцінювання результатів роботи учнів на уроці хімії окрім задач, істотне значення мають  хімічні перетворення. Наприклад, у 10 класі, під час вивчення теми «Сульфати», ліцеїсти здійснюють таке завдання:

                  

         

        1

     

                             

де причинно-наслідковий зв'язок лежить між ланками ланцюга. Кожна ланка зв'язує наступну і попередню, знаючи властивості речовин, включених в ланцюг, можна передбачити властивості інших.

     Безперечно, для успішного засвоєння такої науки, як хімія, велике значення мають дослідницькі самостійні роботи. В результаті таких робіт учні здобувають нові знання, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. Одним з таких досліджень, стала робота над проектом «Вплив різних напоїв на ріст пророщеної цибулі». Створюючи його, ліцеїсти дізналися, що Кока-кола, пиво, енергетичний напій згубно діють на розвиток  рослин, а отже і на організм молодої людини.

   Великий вплив на  формування  розвитку компетентностей учнів  має позакласна робота з хімії. В 10,11 класах читаються  факультативи «Розв’язування задач з хімії» (автори І.Овчаренко, С. Дехтяренко). На заняттях розв’язуються різні типи задач: задачі на надлишок, на вихід продукту реакції, задачі на виведення молекулярної формули та інші. Відомості факультативів використовуються і на уроках. Факультативні заняття проводяться із застосуванням компетентнісного навчання.

      У  пошуках шляхів стимулювання учнів до вивчення предмета спільно з учителями методоб’єднання предметів природничо-математичного циклу організовую тиждень природничо-математичних наук.

   Організувала проведення гри «Колосок» (2011р., 2012р., 2014р.,2015р.).

Результативність

 Поліщак Андрій ІІ місце (хімія, 2010р.)

 Збуринь Іван ІІ місце (хімія, 2013р.)    

       Шумило Ірина ІІІ місце в  обласному конкурсі екологічних проектів   «Дотик природи» (наказ Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру від 07 травня 2014 року № )

          У 2013-2014 н.р. – учні ліцею охоче брали участь  у заочній олімпіаді ”Відкрита природнича олімпіада», в  обласній природоохоронній акції «Первоцвіти просять захисту», в районному дитячо-юнацькому фестивалі «Сурми звитяги», номінація «Композиція».

Відзнаки та нагороди

       Сертифікат за участь у вебінарі виробничої групи «Основа» за темою:  «Сучасний урок: проектування, реалізація, аналіз» (жовтень, 2014р.)

      Сертифікат за публікацію матеріалу в журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» ( травень, 2014р.)

      Грамота відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації за зайняте ІI місце в конкурсі на кращий методичний матеріал з хімії у номінації «Методична розробка уроку» (наказ відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації від 21.03.2011р. №83)

     Грамота Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру за зайняте I місце на кращий методичний матеріал еколого-натуралістичного спрямування з номінації «Розробки занять» (наказ Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру від 25 грудня 2014 року № 53-з)

      Грамота Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру за організацію та проведення науково-дослідницької роботи з біології та екології, належну підготовку школярів до обласного конкурсу екологічних проектів «Дотик природи» (наказ Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру від 07 травня 2014 року № )

     Грамота відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації за розвиток пізнавального інтересу школярів, формування в них навиків самостійної роботи з різними джерелами інформації, залучення до читання, поєднання урочної та позаурочної форм роботи та інтеграції природничих знань (наказ №80 від 15.03.2011 р.)

     Грамота відділу освіти Мостиської районної державної адміністрації за розвиток пізнавального інтересу школярів, формування в них навиків самостійної роботи з різними джерелами інформації, залучення до читання, поєднання урочної та позаурочної форм роботи та інтеграції природничих знань (наказ №197 від 16.05.2012 р.)

   Апробація та поширення досвіду

      Досвід роботи з теми: «Самостійна робота в рамках компетентнісного підходу на уроках хімії» презентовано на засіданнях методичного об'єднання вчителів 

 хімії та біології Крукеницького ЛО, а саме був  проведений відкритий урок  «Значення хімії у розв’язанні енергетичної проблеми»( 14.03.2011р). і підготовлена доповідь «Самостійна робота  на уроках хімії» (02.02.2014р.)

     Протягом атестаційного періоду для вчителів ліцею провела такі відкриті уроки: «Мінеральні добрива» (14.12.2010р.), «Харчові добавки»  (05.03.2014р.) і «Промисловий синтез амоніаку» (13.10.2014р.)

     На засідання педагогічних рад Крукеницького ліцею підготувала виступ «Шляхи піднесення якості знань, пізнавальної активності учнів »   (03.11.11р.) Доповідь «Значення креативності в структурі педагогічної діяльності» підготувала для роботи постійно діючого семінару «Формування ключових компетенцій учнів на основі прогресивних педагогічних технологій»    (22.11.2013 р.)

      Провела районний семінар-практикум «Самостійна робота в рамках компетен-тнісного підходу в навчанні хімії», у рамках якого провела відкритий урок «Про-мисловий синтез амоніаку» і  підготувала презентацію роботи з названої пробле-ми. (13.10.2014р)

      Уклала інформаційно-методичні матеріали з власного досвіду «Самостійна робота в рамках компетентнісного підходу на уроках хімії». (грудень, 2014р.)  

   Друковані видання

      Роль хімії в розв’язанні енергетичної проблеми (конспект уроку) [ Електрон-                              ний ресурс]   /  Кебус О.Г.   //  Відкритий урок : форум педагогічних ідей «Урок».  – 2014. -  Режим доступу до журналу:  http://osvita.ua

     Як показує досвід роботи, для кожного вчителя на уроці головне результативність. Результативним можна вважати такий урок хімії, на якому реалізуються основні завдання предмету. А повноцінного реалізувати ці завдання можна лиш за умов втілення компетентісного навчання. Саме воно може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.

Список використаної  літератури

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХ століття)

Горб О.О. Самостійна робота на уроках хімії / О.О.Горб //Хімія. Основа. – 2010.-№2.-с.4-5.

Дмитренко Е.Б.Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії / Е.Б. Дмитренко //Хімія. Основа. – 2006.-№19.– с.2-5.

Дмитрієва О.А. Феномен творчості. Актуалізація творчого потенціалу на уроці / О.А Дмитрієва  //Хімія. Основа. – 2011. – №11-12. –с.2-5.

Жовновата Н.Я. Модель підготовки компетентного випускника/ Н.Я. Жовновата. // Управління школою. – 2010. - №4. – С. 16-26

Малахова Н.М. Дороговказ – хімічна компетентність / Н.М Малахова,         М. Л. Лістицька. // Хімія. Основа. – 2011.–№6. –с.2-5.

Мірошниченко Т.М. Самостійна робота в рамках компетентісного підходу в навчанні в хімії / Т.М.Мірошниченко // Хімія. Основа. – 2011.–№3.–с.2-4.

Петренко О.В. Розвиток творчого мислення учнів на уроках хімії / О.В Петренко //  Хімія. Основа. – 2011. – № 5. – С. 2–6

Пільчук Т.В. Формування самоосвітньої компетентності. Методи та проблеми / Т.В. Пільчук //Управління школою. – 2008. - №6. – С. 11-14

Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання / О. Пометун – К.: Шкільний світ, 2007. – 112 с.

 Пругло Р. Т. Організація самостійної роботи на уроках хімії / Р. Т. Пругло // Хімія. Основа.–2010 . –№5. –с.4-5.

Хименко О.Т. Підсилення самостійної роботи учнів на уроках хімії–шлях до розвитку їх пізнавальної активності / О.Т. Хименко //  Хімія. Основа.  –  2010. –№3. –с.2-4.

14 Чуйко Ю.І. Формування економічної компетентності на уроках хімії /          Ю.І . Чуйко // Хімія. Основа. – 2011 –№9. –с.2-3.