Опис виховної системи класу

Опис виховної системи класу

Назва виховної системи
Компоненти структури
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Стратегією виховної політики є спрямованість роботи на задоволення інтересів особи, на базі пізнання особливостей, потреб і можливостей людини.(Меморандум міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО.) Мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011).Виховна діяльність  Крукеницького ліцею   спрямована на реалізацію Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, Декларації ООН про права дитини, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Загальної декларації ООН прав людини, Державної національної програми «Діти України», Національної доктрини розвитку освіти, Львівської програми національно-патріотичного виховання  та духовного відродження учнівської молоді та інших законодавчих і нормативно-правових актів України.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Вся виховна діяльність педколективу, учнівського самоврядування  спрямована на формування національної свідомості  учнів на засадах християнської моралі, історично-культурних надбань нашого народу. Цій проблемі підпорядкований зміст загальноліцейної  виховної роботи, виховної діяльності класних керівників, позакласної роботи. В кінці ХХ століття змінилися засоби виховного впливу - це Інтернет, сучасні комп'ютерні технології, відео - і аудіо продукція, нетрадиційна друкована продукція, що з одного боку значно розширює діапазон знань людини, а з іншого ускладнює чітке визначення підлітком своєї позиції, свого погляду, оцінку подій, що відбуваються в суспільстві, розсіює увагу і осмислення різних фактів і дій. здійснення спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних умов для формування його особистості, морального та духовного розвитку. Основні завдання: організація співпраці усіх виховуючих дорослих;виховання доброго відношення до життя, до оточуючих, уміння знаходити у ньому радість та бажання творити добро;допомагати учням та їх батькам знаходити шлях до серця один одного;стимулювати зацікавленість до розвитку творчих,інтелектуальних та фізичних можливостей та здібностей у кожному вихованці.
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Умови до створення виховного простору: здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні; діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки;самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	ü  Колективні форми: поїздки  у музеї, храми, історичні місця, суспільно вагомі проекти художньо-естетична діяльність(конкурс малюнка),участь у  шкільних та районних конкурсах, класних та шкільних святах,  спортивних змаганнях, колективна творча справа (жива газета, випуск газети, усний журнал та інше), колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант. (година спілкування «Видатні постаті України. Андрей Шептицький»,  круглий стіл «Толерантне ставлення до людей, хворих СНІДом», вечір пам’яті героїв  Крут «На Аскольдовій могилі – українській цвіт»). ü  Активні та групові форми: диспути, моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри , тренінги, «мозковий штурм» (гра-мандрівка «Великі українці очима дітей»,  диспут «Конфліктні ситуації та шляхи їх вирішення»). ü  Індивідуальні форми: бесіди, консультації, зустрічі з батьками спільні бесіди з вчителями – предметниками (година відкритих думок «В чому небезпека байдужості?», зустріч з працівниками правоохоронних органів).
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Виховна система спрямована на виховання випускника, який є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;уміє грамотно сприймати й  аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці;уміє критично мислити;здатний до самоосвіти і саморозвитку;  відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;уміє опрацювати різноманітну інформацію.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)